Опера "Бал-маскарад". Прем'єра!

«Бал-маскарад» (Un ballo in maschera) – опера Джузеппе Верді на лібрето Антоніо Сома за сюжетом Ежена Скриба, написаному у свій час для Даніеля Обера, який використав його для своєї опери «Густав ІІІ чи Бал-маскарад». В основу твору покладені історичні події. Шведський король Густав ІІІ був убитий на балу в 1792 році в результаті змови, в якій взяли участь представники вищої знаті. Спочатку оперу «Бал-маскарад» мали ставити в Неаполі, але із-за сюжету Верді мав великі неприємності від місцевої цензури. У 1858 році, майже напередодні прем’єри, відбувся напад на Наполеона ІІІ. Влада Неаполя вирішила, що опера про вбивство короля може надихнути жителів міста на повстання. Верді висунули умову внести зміни в сюжет. Дирекція театру, бажаючи змусити композитора змиритись з нав’язаним йому лібрето, спробувала заарештувати його до тих пір, поки він не переробить оперу або не сплатить неустойку. У відповідь Верді звернувся з позовом до суду. Коли про це дізналися неаполітанці, їх обурення сягнуло таких масштабів, що король Фердинанд ІІ звелів закрити справу і дозволив композитору виїхати з міста.

Втім , оперу все-таки довелось переробляти. Події були перенесені з Швеції в Північну Америку, король Густав став англійським губернатором Бостона графом Ричардом Варвіком, його вбивця граф Анкарстрем трансформувався в секретаря Ренато. Змінились також певні мотивування, що певною мірою приглушило політичне звучання твору – на перший план виступила особиста драма героїв: мотиви ревнощів, таємничих відчуттів, боротьби між коханням і обов’язком. Антоніо Сомма не вважав за можливе підписатися під текстом лібрето. Замість прізвища лібретиста опери «Бал-маскарад» ставились літери N.N. Пізніше, під керівництвом Верді, остаточно доопрацював лібрето Франческо П’яве. І все ж у Неаполі перепони цензури виявились настільки складними, що Верді вирішив пристати на пропозицію Риму.

Перша постановка опери відбулася в римському Театро Аполло 17 лютого 1859року.   Джузеппе Фортуніно Франческо Верді народився 10 жовтня 1813 року в селі Ронколе провінції Парма. Батько мав винний погріб і бакалійну лавку. Однак син бакалійника зовсім не прагнув продовжувати батьківську справу – юного Джузеппе зачаровувала музика. Батьки не могли дати обдарованому хлопчику належної освіти, але в справу втрутився випадок в особі багатого купця й меломана Антоніо Барецці. Він помітив талант Джузеппе, який в свої 12 років виконував обов’язки церковного органіста, і забрав його в містечко Буссето, щоб хлопчик міг продовжити музичну освіту. У 15 років Верді почав виступати як органіст, диригент і піаніст, нерідко в дуеті з донькою Барецці Маргерітою, яка через 8 років стала його дружиною.

В червні 1832 року 18-річний Джузеппе, отримавши невелику стипендію від благодійного товариства Буссето й грошову допомогу від Барецці, поїхав у Мілан, щоб вступити до консерваторії. Але Верді туди не прийняли! Завдяки щедротам свого покровителя Верді зміг навчатися музики у відомого маестро Вінченцо Лавіньє, якому зобов’язаний знаннями теорії та композиції. У 1839 році театр Ла Скала поставив його першу оперу «Оберто, граф Сан-Боніфачо», яка мала успіх. Наступний твір Верді – замовлена театром Ла Скала комічна опера «Король на годину» – провалився. Для цього були серйозні підстави. Якраз того року Джузеппе Верді пережив особисту трагедію – померла його кохана дружина і їх маленькі діти.