Опера на одну дію
Лібретто Джованні Тарджоні-Тоццетті та Гвідо Менаші
За однойменною п'єсою Джованні Верги
За участю провідних солістів опери, хору, оркестру театру та дитячого хору "Перлини Одеси"

У передвеликодню ніч у сицилійському селищі вирує кохання. Тож і місцевий хлопець Турідду поспішає на побачення до своєї коханої Лоли, оспівуючи її красу на все село.

Ще до служби в армії Турідду і Лола були заручені, проте поки той служив, дівчина вийшла за багатого візника Альфіо. Тож Турідду довелося шукати втіхи в обіймах сироти Сантуцци.

Охоплена ревнощами, знаючи, що чоловіка не буде вдома, Лола спокушає Турідду і запрошує  до себе. Турідду погоджується, але прагнучи приховати зв’язок із заміжньою Лолою, каже усім, що поїхав у сусіднє село Франкофонте за вином до свята. І ось Турідду здійснює свій візит до Лоли.

Проте в маленькому селищі важко сховати правду. Релігійна Сантуцца, побоюючись безчестя, карається муками совісті та не дозволяє собі зайти до храму, вважає себе недостойною.

Навіть, під час церемонії виносу Мадонни, вона бачить погану прикмету. У відчаї Сантуцца йде до матері Турідду, аби дізнатися правду — де Турідду провів ніч і знайти підтримки. Лючія запевняє, що її син  поїхав за товаром до сусіднього села, але Сантуцца знає: він збрехав матері, його бачили за декілька годин до цього біля будинку Лоли. Санта зізнається матері, що Турідду звик ночувати у неї.

Сантуцца зустрічає коханого. Вона намагається перевірити його наміри щодо себе і ставлення до Лоли. Турідду в розмові видає себе: зараз всі його думки лише про Лолу. Лола і Турідду, не криючись, ідуть до церкви. Не в змозі пережити зраду і приниження, Санта проклинає чоловіка і накликає на нього кару Божу.  Не тямлячи себе від образи й ревнощів, вона розповідає Альфіо про зраду його дружини. Він клянеться жорстоко помститися. Сантуццу лякає його реакція, вона розуміє, яку жахливу помилку зробила. Проте вороття немає.

Селяни повертаються зі служби та накривають святкові столи біля кабачку Лючії. Турідду розуміє, що святкує свої останні години. Привезене з Франкофонте вино ллється рікою. Турідду пропонує випити вина й Альфіо, але той відмовляється. Турідду першим викликає суперника на поєдинок, розуміючи, що тільки так можна вирішити складну ситуацію. За давньою сицилійською традицією він кусає вухо Альфіо, пускаючи кров, що означає, що бій буде до смерті.

Турідду прощається з матір’ю і просить, щоб та подбала про Сантуццу, якщо він не повернеться. Дуель закінчуються смертю Турідду.